http://www.zoofirma.ru/

 

14Головні відчуття для дитини — це захищеність та безпека, навіть під час війни. Як створити умови, щоб дитина не втрачала відчуття безпеки?

6 порад, як дбати про дитяче ментальне здоров’я

1. Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина)

2. Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров‘я в умовах війни. Наприклад, коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно і так далі. При цьому використовуйте слова “безпека” та “безпечно”, так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.

3. Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі

4. Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію “Безпечне місце”, інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.

5. Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась, стала більш активною та неслухняною, або навпаки — незвично тихою, стала хвилюватися за здоров‘я своє або батьків, погано спить, бачить часті кошмари, відмовляється від їжі, або навпаки — переїдає, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.

6. Пам‘ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.

_viber_2021-12-16_12-29-48-748.jpg _viber_2021-12-16_12-29-49-215.jpg _viber_2021-12-16_12-29-49-749.jpg

_viber_2021-12-16_12-29-50-162.jpg

Насильство дуже часто присутнє в нашому житті і ми відіграємо в ньому певну роль. Залежно від ситуації ми є свідками, жертвами або ж кривдниками. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство.

Є чотири форми жорстокого поводження з дітьми. Це – фізичне насильство, емоційне (психічне) насильство, сексуальне насильство, економічне насильство.
Фізичне насильство - нанесення дитині батьками чи особами, що їх замінюють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що заподіюють шкоду здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі штовхань, побоїв, катування, струсу, у виді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами, у вигляді укусів і з використанням усіляких предметів як знаряддя катування, загрози зброєю, загрози заподіяти шкоду родичам або друзям. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, надання їй отруйних речовин чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снотворних, не прописаних лікарем), а також намагання удушити чи втопити дитину.

Емоційне (психічне) насильство - постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження її людської гідності, обвинувачення її в тому, у чому вона не винувата, демонстрація нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства відносяться також постійна неправда, обман дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також висування до дитини вимог, що не відповідають її віковим можливостям.

Сексуальне насильство чи спокушання - використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослим чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб чи одержання вигоди. До сексуального розбещення відносяться також втягнення дитини в проституцію, порнобізнес, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб.

Економічне насильство — це ненормований робочий день, невиплата заробітної плата, експлуатація праці дітей. В Україні існує праця дітей у віці до 14 років, який офіційно визнаний межею початку трудової діяльності. Виконуючи некваліфіковану, переважно важну, фізичну роботу, та ще й без офіційного оформлення трудових відносин, діти часто стають жертвами надмірного фізичного і психологічного навантаження, страждають від шкідливих умов праці. Експлуатація дитячої праці негативно відображається на здоров'ї дітей, подальшому їх розвитку, заважає освіті.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але всі вони поєднуються одним - порушення прав людини, збиток здоров'ю дитини чи небезпека для її життя. Негативними наслідками є психологічні травми, які приводять до посттравматичних та психореактивних розладів, синці, травми, переломи, ушкодження внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирок та ін. Потрібен час, щоб залікувати ці ушкодження, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати душевні рани, психіку дитини, що постраждала від насильства. Суспільні наслідки насильства над дітьми - це, насамперед, втрата людського життя у результаті вбивств дітей і підлітків чи їхніх самогубств, це втрати в їхньому обличчі продуктивних членів суспільства внаслідок порушення психічного і фізичного здоров'я, низький освітній і професійний рівень. В майбутньому це втрата батьків, здатних виховувати здорових у фізичному і моральному відношенні дітей. Нарешті, це відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жертви самі часто стають ґвалтівниками, людьми, здатними на різні види насильства.
Почуваючи себе нещасливими, знедоленими, пристосовуючись до ненормальних умов існування, намагаючись знайти вихід з положення, що створилося, вони і самі можуть творити насильство. Це зокрема, відноситься до сексуального насильства, коли в обмін на обіцянку зберігати секрет і не ламати звичного сімейного життя, діти вимагають у дорослих ґвалтівників гроші, подарунки.

Якщо дитина, підліток боїться підвести на вас очі, тихим голосом виправдовується за будь-який свій, на вашу думку, поганий вчинок, — це не ознака благополуччя. Перед вами — пригнічена, слухняна і безвольна особистість, яка може такою залишитися й почуватися нещасною все життя, в інших випадках — затаїти кривду, а то й зло. Це дуже можливо, якщо ви, батько або вчитель, не допоможете їй підвищити самооцінку, самоповагу, не підтримаєте її прагнення до розвитку і вдосконалення себе, своїх стосунків із оточенням, зі світом, відповідальності за власне життя.

А колючий, відсторонений погляд важкого, як часто кажуть, недисциплінованого підлітка, якого не люблять батьки, учителі, вихователі і якого уникають однолітки? У цьому погляді — тріснутий світ, який так і невстиг вибудуватися й зміцніти, а також замасковані біль, розпач, самотність. Отож ви чогось не догледіли, щось проґавили, а то й просто зіпсували у ваших із ним стосунках. Як кажуть лікарі, якщо пацієнтові болить — отже, він живий, тобто його можна врятувати, вилікувати. Поставити на ноги можна й людину, котра оступилася, заплуталася.
Як засвідчує практика, на сьогодні певна частина сімей не спроможна виконувати свої основні функції – забезпечити належний добробут та виховання дітей. Як наслідок цього – зростання кількості дітей, які позбавлені батьківського піклування, зазнали утисків та жорстокого ставлення. Насамперед, зневажаються основні потреби дитини з боку батьків – це недбале, безвідповідальне ставлення, за якого не задовольняються життєві потреби неповнолітніх – у харчуванні, одязі, житлі, навчанні, лікуванні. Як правило, жертвами такого ставлення стають малолітні діти.

На даний час також гострою залишається проблема неповних сімей, коли неповнолітні діти залишаються на матеріальному забезпеченні та вихованні лише матерів, які не завжди в змозі у повному обсязі створити необхідні умови для дитини. Частина таких матерів потрапляє у алкогольну чи наркотичну залежність, забуваючи про своїх, здебільшого малолітніх дітей, а також виміщаючи на них зло за свою невдалу долю.

Батьки, пам`ятайте, що будування взаємин — це обопільний процес, заслуга або вина обох сторін — дитини і дорослого. І вчаться вони одне в одного. Адже не даремно кажуть: «Як гукаєш, так і відгукнеться!» Звісно ж, ведуча, спрямовуюча роль належить усе ж таки дорослому, який перебуває поруч, взаємодіє з дитиною, намагається на неї впливати, судити, карати, заохочувати, звинувачувати. А отже, і відповідальність лежить насамперед на дорослому. Сам він, його приклад відбиваються в душі дитини та на її поведінці. І щасливі або незадоволені батьки та вчителі, дивлячись у це дзеркало, насправді бачать самих себе, продукт власних виховних зусиль (або «старань» своїх попередників).
Хто навчився дивитися на себе «чужими очима», а на інших — як на рівного собі, той не «наступить» на незахищену вже дорослу людину або маленьку дитину. Позиція «на рівних» передбачає аж ніяк не однаковість чи безликість, а рівність і великих і малих у своєму праві на повагу, співчуття, любов. І людина, з якою ми взаємодіємо, повинна в це повірити. Особливо дитина. І особливо та, щодо якої було вчинено насильство, яка заплуталася й розгубилася, але має надію знову знайти себе.

Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь, навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги і захисту.

 

Тютюнопаління серед підлітків

Куріння і молодь - дуже серйозна проблема, і проблема не тільки медична, але і соціальна. У куріння залучені практично всі верстви населення і що найнебезпечніше жінки і юнацтво. Це соціальна проблема суспільства, як для тієї, що його палить, так і для некурящої частини. Для першої -проблемою є кинути палити, для другої — уникнути впливу суспільства, що палить, і не «заразитися» їх звичкою, а також — зберегти своє здоров'я від продуктів куріння, оскільки речовини що входять в дим, що видихається курцями, не на багато безпечніше за те, якби людина сама палила і приймала в себе нікотин і багато що інше, що входить в засвічену сигарету. Якщо розглядати цю проблему у світлі окремої соціальної групи, то однією з найактуальніших буде ця проблема в середовищі учнів середньої школи. Оскільки вплив однолітків на свідомість учня, що не сформувалася, дуже великий, то причин для занепокоєння достатньо багато. Крім впливу тих, що оточують, є особисте прагнення «поспішного дорослішання» властиво багатьом сучасним дітям. Вплив може виходити і від батьків, як поганий приклад і просто від дорослих, що не знаходять в цьому нічого поганого. Дітям необхідна більша увага, як з боку батьків, так і з боку вчителів, яким треба більше спостерігати за прагненнями і схильностями учнів. Не можна закривати очі й на факти: кількість смертельних випадків від куріння тютюну набагато вища, ніж від інфекцій, отрут, воєн і катастроф. Куріння під час вагітності, навіть якщо палить не мати, а лише батько, завдає величезної шкоди дитині, яка ще не народилася. Звичка палити скорочує життя людини в середньому на термін від 19 до 23 років. Більшість тих, що палять, спробували першу сигарету, будучи підлітками, хоча про шкоду куріння кожен начувся з дитячих років, не кажучи вже про те, що на кожній пачці сигарет написано, що куріння небезпечне для здоров'я. І все-таки, чому підлітки починають палити? Основна причина - це занижена самооцінка! Хлопцям сигарета зазвичай дозволяє відчути себе мужнішим, хоча постійне куріння, навпаки, уповільнює зростання м'язової маси. Дівчина з сигаретою в руках виглядає начебто трохи загадковішою, що додає їй жіночності, але, на жаль, лише в очах подруг. На щастя, більшість чоловіків не люблять жінок, що палять. Всі батьки, здавалося б, розуміють, що для захиститу дітей від проблем нашого сучасного суспільства, потрібно дати своєму чаду необхідні знання, навчити робити правильний вибір, вміти гідно сприймати невдачі і поразки, не кривити душею і бути чесним перед самим собою, вміти відповідати за свої вчинки. Але часто наша надмірна опіка викликає протест і агресивну поведінку з боку дітей, і тоді їм доводиться самим утверджуватися на вулиці і в компанії своїх однолітків, де вони і стикаються з багатьма неприємностями. Як допомогти своїй дитині-підлітку уникнути нікотинової залежності? На думку психологів, необхідно зважати на підлітка, поважати його думку і погляди, дозволяти багато питань вирішувати самостійно. Батькам варто час від часу «відпускати повідець», тоді у дитини не виникне гострої необхідності доводити свою дорослість за допомогою сигарети.

Допомогти дитині в чомусь бути успішнішою і компетентнішою, ніж її однолітки. Наприклад, гра на гітарі, успіхи в спорті, знання комп'ютера і т.п. забезпечать авторитет серед друзів і без сигарети.

Не варто палити самим! За розрахунками наркологів, вірогідність того, що підліток закурить вже в 12 років, досягає 80%, якщо в сім'ї палять троє дорослих, і 40%, якщо палить хоча б одна людина. Дитина обов'язково оцінить ваш вчинок, якщо ви зважитеся кинути палити тільки заради того, щоб вона не приохотилася до цієї шкідливої звички. Не можете кинути? Будьте чесними! Поясніть, як безглуздо ви поступили, почавши палити, які слабкі ви тепер перед цією залежністю, і як багато шкоди вона вам приносить.

Разом підрахуйте, скільки йде грошей у курця на сигарети в рік, і які корисні речі на ці гроші можна купити. Якщо ваша дитина палить, спробуйте підписати з нею індивідуальний договір: вона не палить рік, а ви за це в кінці року подаруєте їй бажану річ, яка коштує не менше заощадженої суми. Варто підказати підліткові, як можна відмовитися від пропозиції закурити. Психологи пропонують наступний алгоритм відмови: відмова + аргумент + зустрічна пропозиція. Аргументом може бути слабке здоров'я: «У мене алергія на тютюновий дим, може, краще проїдемося на велосипедах?»; або вже існуючий негативний досвід: «Я пробував - мені не сподобалося». Зустрічна пропозиція переводить розмову на іншу тему і виключає насмішки, можливі у разі відмови закурити. Сильний аргумент: «У наш час палити просто не модно! І до речі, не вигідно» - вже зараз при прийомі на високооплачувану роботу з двох кандидатур вибирають того, хто не палить. Шкода тютюну доведена, багато людей кинули палити, йде боротьба проти «пасивного куріння». Прихильники ж тютюну часто посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвін, Ньютон, А. М. Горький, С. В. Рахманінов, П. Боткін - палили. Означає, куріння не заважало їм досягти успіхів? Це не так, зокрема письменник О. Дюма-молодший писав: «...я відклав свою сигарету і присягнувся, що ніколи не палитиму. Цю клятву я твердо стримав і цілком переконаний, що тютюн шкодить мозку так само безумовно, як і алкоголь». Л. М. Толстой, кинувши палити, сказав так: «Я став іншою людиною. Просиджую до п'яти годин підряд за роботою, встаю абсолютно свіжим, а раніше, коли палив, відчував втому, запаморочення, нудоту, туман в голові». Великий лікар С. П. Боткин був завзятим курцем. Вмираючи, ще порівняно не старим (57 років), він сказав: "Якби я не палив, то прожив би ще 10-15 років”. Скільки б ще він зробив би для науки, для порятунку людей, але, на жаль, не зумівши позбавитися від своєї згубної звички, не зміг врятувати і себе. Батьки! Пам`ятайте, що понизивши привабливість куріння серед дорослого населения, можна усунути тягу до цього у підлітків.

 

Алкоголізм з дитячим обличчям

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна опинилась на першому місці серед країн світу по вживанню алкоголю підлітками. Фахівці ВООЗ нещодавно опитали декілька сот тисяч учнів щодо вживання алкоголю і зробили дуже невтішний висновок. За їх даними, кожен третій учень початкової школи хоча б раз вживав спиртне. Серед причин вживання підлітками алкогольних напоїв частіше називались: вживання для хоробрості, привід зустрітися з друзями, доступність та бажання наслідувати героїв реклами. Саме суспільство дуже часто подає підліткам поганий приклад. Більшість підлітків вперше пробує алкогольні напої на різноманітних родинних святах. Хтось із батьків, не маючи на думці нічого поганого, наливає своєму неповнолітньому чадові домашнього винця, мовляв, це ж корисно. Першою причиною, через яку підлітки починають вживати алкоголь, найчастіше стає відсутність уваги з боку батьків та суспільства. Справа у тому, що в підлітковому віці формується особистість, дитина, так би мовити, шукає себе і своє місце у суспільстві, тобто самовизначається. Тому дуже важливо, щоб у школі всім дітям приділялась належна увага, адже, якщо у школяра не складається з навчанням, він не може реалізувати себе в жодній зі спортивних секцій та різноманітних гуртків, підлітку стає нецікаво і тут починаються прогули. Опинившись на вулиці, дитина потрапляє в "погану" компанію і все починається за стандартним сценарієм – спочатку пляшечка пива, потім не одна, а далі вже йдуть міцніші напої. Проте саме в цій неблагополучній компанії підліток може певним чином "реалізувати себе". Психологи пояснюють, що ситуацію загострює ще й те, що діти самі не звертаються за допомогою з подібними проблемами. Якщо дитина випиває, то зазвичай це приховується як самою дитиною (вона намагається прийти додому й відразу лягти спати, щоб її ніхто не помітив), так і батьками, які не хочуть визнавати того, що їхнє чадо може захоплюватися спиртним. Основною проблемою алкоголіків є страхи, які не дають їм рухатися далі, а в дітей все набагато складніше. Водночас виявити у дитини схильність до спиртного на початковій стадії досить тяжко. Дитина до шістнадцяти років ще перебуває у пошуках себе. Дитяча психіка не зовсім стабільна через свою ще не сформованість аби стримувати себе. Якщо дитина спробувала алкоголь й відчула задоволення, то вона буде прагнути його ще. А якщо хтось із членів сім’ї вживає спиртне, тоді це дитиною сприймається як норма поведінки. Через те у неї швидко формується алкоголізм. Таких дітей є дуже багато... Підліток завжди "консервує" в собі поведінку батьків, бере її за зразок. Тому, коли дитина бачить, що її батьки розв’язують всі проблеми за допомогою оковитої, вона автоматично переймає такий досвід. Для того, щоб уникнути проблем зі своїми дітьми, потрібно приділяти їм насамперед увагу, адже відчуваючи байдужість до своєї долі з боку батьків, вони й самі переймаються таким настроєм. Тому, прийшовши з роботи, не завалюйтесь на диван, а краще запитайте своє чадо про успіхи в школі, зорієнтуйте його на участь в якомусь конкурсі та й взагалі, просто поцікавтесь його життям. Заборонений плід – солодкий, тому замість того, щоб без особливих підстав накричати на дитину, краще поговоріть про шкідливий вплив алкоголю та про наслідки, які не забаряться. Адже дитячий організм розвивається, тому удар по нирках, серцю та статевій функції завдасть великої шкоди. Вплив алкоголю можна умовно поділити на три різновиди. Перший – це дія на певні ділянки мозку, що власне і спричинює залежність Другий – той токсичний вплив на всі органи і системи, який здійснює алкоголь. І, нарешті, – вплив на майбутніх дітей. Вживання алкоголю сприяє розвиткові алкогольного синдрому плоду з розумовою і фізичною недорозвиненістю. Потрібно просто вчасно пояснити це підлітку. З дитини, підлітка, які пристрастилися до чарки, не виросте здорової людини. Це вже потенційний кандидат в інваліди. Фахівці стверджують, що справа погіршується ще і побічною дією алкоголю - психічними відхиленнями. Наша біда в тому, що алкоголізм в Україні молодшає з кожним роком. Сьогодні він уже з дитячим обличчям. Як можна надіятися на те, що з підлітка, який причастився до чарки, виросте нормальна людина. А це ж майбутній будівник нашої держави! Особливу роль у боротьбі з малолітнім пияцтвом має відігравати сім’я.

Батьки, пам`ятайте! Дуже важливо не показувати особистий негативний приклад, не садити дітей за стіл, якщо планується застілля з алкогольними напоями, більше залучати дітей до занять фізкультурою, спортом, до участі в роботі клубів за інтересами та інших масових форм організованого відпочинку.

 

Проблема дитячої наркоманії

Невпинне зростання в Україні кількості осіб, що зловживають наркотичними та психоактивними речовинами набуло характеру епідемії, що зумовило низку нових соціальних, економічних, медичних, педагогічних, юридичних проблем. Особливо небезпечним є те, що тютюнопаління, наркоманія та алкоголізм в умовах сьогодення значно "помолодшали”. Якщо ще 4-5 років тому 15-17-річні наркомани були клінічною рідкістю, то в сучасних умовах вони складають практично 30% від усіх хворих, що звертаються по медичнудопомогу.
Підліткове середовище в цілому визначається фахівцями як середовище певного ризику залучення до шкідливих звичок. За умов відсутності позитивного впливу та належного контролю з боку батьківської сім`ї, цей ризик суттєво збільшується, що підтверджено як на рівні спостережень, так і за результатами масових спостережень. Відсутність належного батьківського догляду та виховання виступає чинником більш раннього залучення дітей до тютюнопаління, вживання алкоголю та спроби наркотичних речовин. 
Результати масового опитування дітей та молоді віком від 12 до 23 років (1000 учнів загальноосвітніх шкіл, 500 учнів професійно-технічних навчальних закладів та 500 студентів ВНЗ), проведеного вченими АПН України, засвідчило досить тісний зв`зок між невдоволенням стосунками з батьками і частотою вживання дітьми алкоголю та наркотиків. Отже, чим гірші стосунки з батьками, тим частіше діти вдаються до алкоголю та наркотиків. Різко зростає частота їх споживання за повного розриву взаємин з батьками та відсутності батьків. Трагедія полягає в тому, що для більшості людей навіть одноразового вживання наркотичної речовини буває достатньо, щоб потрапити в полон наркотичної залежності.
Тактовність і обережність при роботі з неповнолітніми, які мають наркологічні проблеми, є обов`язковим правилом, тому що безпідставні підозри у вживанні наркотичних речовин можуть самі по собі стати психотравмуючим чинником і поштовхом до їх реального вживання. Педагоги, батькі повинні керуватись тим, що встановлення діагнозу "наркоманія” чи "токсикоманія” є пріоритетом тільки лікарів-спеціалістів. Ніхто інший це робити не в праві.
До загальних ознак вживання підлітками наркотичних та психоактивних речовин належать:

- ЗНИЖЕННЯ ЦІКАВОСТІ ДО НАВЧАННЯ, ЗВИЧАЙНИХ ЗАХОПЛЕНЬ;

- ПОЯВА БРЕХЛИВОСТІ, БАЙДУЖОСТІ ДО РІДНИХ;

- ЧАСТІ НАПАДИ АГРЕСІЇ, РОЗДРАТОВАНОСТІ;

- ПІДЛІТКИ, З ЯКИМИ СПІЛКУЄТЬСЯ, СТАРШІ ЗА ВІКОМ;

- ЕПІЗОДИЧНА ПОЯВА ГРОШЕЙ НЕВІДОМОГО ПОХОДЖЕННЯ, З`ЯВЛЯЄТЬСЯ БАЖАННЯ ДО ПОЗИЧАННЯ ПЕВНИХ СУМ;

- ТЕНДЕНЦІЯ ДО СПІЛКУВАННЯ З ПІДЛІТКАМИ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ;

- ПІДВИЩЕНА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ДО ПІДЛІТКІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ, БАЖАННЯ З НИМИ ТОВАРИШУВАТИ, ЯКЕ МАЄ НАВ`ЯЗЛИВИЙ ХАРАКТЕР;

- НАЯВНІСТЬ ПЕВНИХ АТРИБУТІВ НАРКОТИЗАЦІЇ: ШПРИЦИ, ГОЛКИ, КУЛЬКИ З ЦЕЛОФАНУ, ФЛАКОНИ, ТЮБИКИ З-ПІД КЛЕЮ, СПЕЦИФІЧНИЙ ЗАПАХ З РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ;

- ЗМІНА АПЕТИТУ – ВІД ПОВНОЇ ВІДСУТНОСТІ (АНОРЕКСІЯ, ПОВ`ЯЗАНА З ВЖИВАННЯМ ОПІАТІВ, ПСИХОДЕЛІТИКІВ) ДО РІЗКОГО ПІДСИЛЕННЯ (БУЛІМІЯ, ПОВ`ЯЗАНА ПЕРЕВАЖНО З ВЖИВАННЯМ КАНАБІОЇДІВ);

- НУДОТА, БЛЮВАННЯ, СКАРГИ НА БІЛЬ У ДІЛЯНЦІ ПЕЧІНКИ;

- НАЯВНІСТЬ СЛІДІВ ВІД ІН`ЄКЦІЙ, ПОДРАЗНЕНЬ НА ШКІРІ ТА СЛИЗОВИХ ОБОЛОНКАХ;

Вирішальною ознакою вживання підлітком психоактивних речовин є діогностування стану наркотичного сп`яніння лікарем-наркологом чи психіатром.

Шановні батьки!

Пам`ятайте, що відсутність належного контролю, бездоглядність дітей створюють широке коло проблем, які стосуються їхнього здоров`я та розвитку, утруднення нормального процесу соціалізації, засвоєння необхідних правил та норм, поширення небажаних і небезпечних поведінкових практик.

 

Якість сучасної освіти залежить не лише від навчання, а й від виховання майбутнього громадянина. Ваша дитина повернулась зі школи не така як завжди. У неї немає настрою, або навпаки стан підвищеної збудженості, а якийсь один предмет вона вперто не бажає вчити. Отримує зауваження в щоденник, погані оцінки. В чому справа?

Можливо, у вашого сина чи доньки виник конфлікт з учителем. Якщо це так – не треба сварити дитину, а краще довідатися в чому полягає суть конфлікту. В любому випадку ніколи не покладайте всю провину на вчителя, ніколи не обговорюйте недоліки вчителя. Розумним буде пояснити дитині, що вчитель теж людина і у нього можуть бути проблеми. Адже ми живемо в нелегкий час. А проблеми і втома – це причини роздратованого настрою.

Зустріньтеся з учителем, але не висувайте звинувачень перш, ніж ви його вислухаєте. Поводьтеся делікатно і вам вдасться вичерпати конфлікт ще до його початку. Завжди намагайтеся розв’язати ситуацію одразу, а не чекайте поки відгуки зачеплять адміністрацію школи.

Найчастіше конфлікти виникають у середньому та старшому шкільному віці, тобто у віці 13 – 18 років. Причин конфлікту може бути декілька. Однак найпоширеніші з них,це:

- Акселерація ( прискорений зріст та фізичний розвиток дітей у порівнянні з попередніми поколіннями). Це явище прискорює протікання підліткового періоду і загострює його. А, як відомо, підлітковий вік вирізняється ускладненнями у вихованні. І батькам, і педагогам важче зрозуміти потреби та внутрішній стан учня. Непорозуміння з боку дорослих викликає протест у підлітка. В результаті змінюється ставлення до навчання;

- Учень відмовляється виконувати вимоги, які висуває вчитель. Відмова може виражатися як у діях так словами. Підліток прагне відстоювати свою думку і бути почутим. Це – конфлікт непокори;

- Конфлікт єдності. Дитина веде себе так, як прийнято в середовищі ровесників. Бо, якщо буде вести себе по іншому, його будуть дражнити образливими словами;

- Конфлікт лідерства. Дитина бачить в особі вчителя конкурента;
- Конфлікт нелюбові. Діти навмисно виводять вчителя з себе, знаючи, що він не може примінити силу;

Придивіться до поведінки своєї дитини, частіше розмовляйте з нею про шкільні справи, приділяйте увагу якості освіти вашої дитини,ходіть якомога частіше до школи, поспілкуйтеся з учителями. Приймайте участь у вихованні вашого сина чи доньки, а не перекладайте свої обов’язки на школу. І тоді все буде добре.

Наркоманія - це захворювання, що виникає у разі систематичного вживання речовин, що включені до списку наркотиків, та проявляються психічною та фізичною залежністю від них.
В останні десятиріччя спостерігається швидке зростання наркоманії та її омолоджування. В коло споживачів наркотиків втягується досить відчутна кількість молоді та підлітків. Саме у підлітковому віці, як правило, вперше вживаються наркотичні речовини, тому дуже важливо вміти помітити та розрізнити ранні ознаки вживання наркотиків, коли проблема ще не набула хронічного характеру і значно легше піддається корекції.
Найпопоширеншеми наркотичними речовинами на Україні є:

1. Препарати коноплі
2. Препарати опію
3. Психостимулятори
Найчастіші шляхи вживання наркотичних речовин :
паління (гашиш, маріхуана, анаша, героїн та інші)
внутрішньовенне     введення     наркотичних    речовин     (екстракт    з макової соломки "ширка", героїн, ефедрон та інші)
вживання таблетованих форм (екстазі, первентін та ін.)
вдихання (героїн, маріхуана, гашиш та ін.)
Ранні ознаки вживання наркотиків можуть бути різними, в залежності від того, який наркотик, в якій кількості та комбінації вживає підліток.
В залежності від того, в якому стані перебуває підліток (сп'яніння, вихід з нього, або в перерві між прийомами наркотиків), ранні ознаки вживання наркотичних речовин можуть відрізнятися. Ці стани характеризуються наступними ознаками:
Сп'яніння після вживання канабіоїдів (маріхуана, гашиш або сленгові назви - план, дози, травка, дурь та ін.)
Гашишне сп'яніння:
Через 5 - 15 хв. після паління виникає відчуття піднесеного настрою та приливу сил, сильний голод і спрага. Психічний стан при сп'янінні коливається від немотивованої веселості, сміху, розгальмованості до тривоги, страху, агресивності. Зіниці у стані сп'яніння розширені, воші блищать, шкіра бліда, сухі губи. Відмічаються м'язові подригування, можуть виникнути галюцинації. Закінчується сп'яніння тяжким сном, слабкістю, апатією (байдужістю). 
Фізіологічні ефекти маріхуани: - прискорений пульс, серцебиття, підвищення кров'яного тиску, порушення духової функції, різкі коливання температури тіла, біль голови, нудота, відчуття голоду.
В перервах між прийомами цих наркотичних засобів на перших станах ніяких суттєвих змін у поведінці підлітків не відмічається. Через декілька місяців (1-2) після регулярного (щоденного) вживання канабіоїдів можуть виникнути такі ознаки: - псується або безпідставно змінюється настрій, безсилля змінюється дратівливістю, агресивністю, порушується сон ( сонливість вдень ), з'являється головний біль, озноб, пітливість шкіри, тремор, підвищується артеріальний тиск. 
Сп'яніння, викликане вживанням опіатів ( екстракт з макової соломки, героїн та ін.): 
Після прийому наркотику виникає ейфорія (підвищення настрою), приємне почуття комфорту та розслаблення, зіниці різко звужені, обличчя та шия червоніють, з'являється свербіння шкіри (переважно обличчя). Під час сп'яніння підлітки малорухомі, шукають усамітнення та спокою. 
При необхідності підлітки можуть легко приховувати усі ознаки сп'яніння, окрім різко звужених зіниць ("булавкова голівка") та різко блідої шкіри. 
При виході з стану опійного сп'яніння зіниці розширені, може виникнути нудота, рвота, біль у різних частинах тіла, підвищена температура тіла, зростання частоти серцевих скорочень, коливання артеріального тиску, безсоння, виділення з носа. Психічний стан характеризується дратівливістю, злостивістю, нестійкістю настрою. 
Залежність від опіатів виникає дуже швидко, особливо при внутрішньовенному шляху введення. В зв'язку зі швидким виникненням залежності підліток часто намагається піти з дому, незважаючи на заборонення батьків. Часто штучно провокує конфліктні ситуації, щоб скористатися ними і піти з дому.
Сп'яніння, що викликане вживанням психостимуляторів (амфета+мінів -екстазі, перветин, ефедрон).
При цьому виді сп'яніння підвищується фізична активність, виникає ейфорія, почуття "невагомості", увага швидко відволікається, посилюється статевий потяг, з'являється відсутність бажання спати, розширюються зіниці, з'являється м'язовий тремор, обличчя бліде, артеріальний тиск підвищений.
Вихід з амфетамінного сп'яніння супроводжується безсиллям, болем у різних частинах тіла, тривалим важким сном, підвищеним апетитом, тахікардією, похмурим настроєм зі злостивістю і агресивністю. В перервах між вживанням наркотиків цієї групи поведінка підлітків схожа на поведінку при вживанні опіатів.
Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин, незалежно від виду наркотичної  речовини,  можуть  бути  наступні  зміни  у поведінці, характері та фізіології підлітків: -   безпідставне зникнення підлітків з дому на досить тривалий час;

-   пропуски занять у школі, зниження успішності у навчанні;
- різкі зміни у поведінці підлітків (необгрунтована агресивність, злобність, замкнутість, зміна кола друзів, неохайність), що не були властивими раніше;
-поява брехливості, відчуженості; 
-виникнення боргів у підлітків (позичання грошей); 
-зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки; 
-зникнення зацікавленості до навчання, праці, захоплень, телебачення; 
-зникнення з дому або поява у підлітка таких хімічних речовин як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон та інші --розчинники, флакони з невідомими рідинами, таблетки незрозумілого походження;
-знаходження у підлітків шприців, голок, гумових джгутів, порошків, невідомих наркотичних речовин;
-   поява в лексиконі підлітків нових жаргонних слів: "баян", "машина" -
шприц; "колеса " - таблетки; "драп", "план", "дурь", "ширка" -назви
наркотичних речовин; та ін.;
наявність у підлітків слідів від ін'єкцій у будь-яких частинах тіла, особливо на передпліччі та в паховій ділянці;
розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон вдень, важке пробудження та засинання, тяжкий сон уночі);
розлади апетиту (різке підвищення апетиту або відсутність, прийом значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги); 
коливання розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата). 
Наявність в підлітків однієї або декількох з вищевказаних ознак не дає
підстав для ствердження того, що підліток вживає наркотики, однак це повинно спонукати батьків, вчителів та близьких підлітка звернутись за консультацією до фахівців.
Пам'ятайте!
Чим швидше розпочати лікування хворої дитини тим вищі шанси позбути її цієї недуги.